- ізольований
- [ізол’о/ванией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ізольований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ізолювати. || ізольо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Окремий, відокремлений … Український тлумачний словник
ізольований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
ізольований — Syn: виокремлений … Словарь синонимов металлургических терминов
звукоізольований — а, е. До якого не проникають звуки; ізольований від звуків … Український тлумачний словник
напівізольований — а, е. Ізольований не повністю, частково … Український тлумачний словник
теплоізольований — а, е. Ізольований від впливу тепла … Український тлумачний словник
неізольований — а, е. 1) Не відокремлений від чого небудь; спільний. 2) тех. Який не має ізоляції … Український тлумачний словник
теплозвукоізольований — а, е. Який захищений від теплових впливів або теплових втрат і проникання звуків … Український тлумачний словник
заізольований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
звукоізольований — прикметник … Орфографічний словник української мови